- відвалитися
- див. відвалюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відвалитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвал — ч. 1) род. у. Дія за знач. відвалити 1) і відвалитися 1). Відвал пустої породи. 2) род. а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає ґрунт. 3) род. у. Купа землі, накидана під час копання, риття ями тощо. || спец.… … Український тлумачний словник
позлазити — ить, имо, ите і позліза/ти, а/є, а/ємо, а/єте, док. 1) Злізти, спуститися вниз звідкись, з чого небудь (про всіх чи багатьох). 2) Відпасти, відвалитися в багатьох місцях, залишаючи ушкоджену або оголену поверхню чого небудь. 3) Піднятися,… … Український тлумачний словник
відділятися — I = відділитися (перев. про що н. прикріплене переставати бути разом із чимось), відокремлюватися, відокремитися, відлуплюватися, відлупитися; відриватися, відірватися (унаслідок поштовху, потягнення); відставати, відстати, відпадати, відпасти,… … Словник синонімів української мови